Бавовник почали сіяти на полях Одещини [ Редагувати ]
Аграрний експеримент на Одещині: там, завдяки жаркому клімату, тепер вирощуватимуть бавовник. Наразі науковці засіяли лише тестові поля і вже восени планують отримати врожаї. Кажуть: ця культура не лише економічно вигідна для аграріїв, але також може зміцнити обороноздатність нашої країни. Про бавовник для бавовни - далі.
У сівалку завантажують екзотичне насіння: воно синього кольору, бо вже оброблене від шкідників. Раніше виміряли температуру ґрунту - вона має бути не менше як п'ятнадцять градусів. Науковці кажуть: раніше - до глобальних змін клімату - таких умов у травні на Одещині не було.
Зінаїда Києнко, заступниця завідувача відділу Українського інституту експертизи сортів рослин:
Ми зараз посіяли його, так, маємо через два тижні отримати дружні сходи, і в липні, серпні - коли починає цвісти бавовник - будемо спостерігати, як формуються коробочки, і у вересні вже будемо збирати перший, надіємося збирати першій врожай.
Зараз засіяли лише невеликі ділянки. Щоб простежити: як рослина почувається на полях зі зрошенням і без поливу. А далі - у разі вдалого експерименту - пропонуватимуть долучитися фермерам. Тим більше бавовник - не зовсім нова культура для півдня. У різні часи вирощувати його намагалися на Одещині та Херсонщині.
Василь Цапенко, директор Одеської філії Українського інституту експертизи сортів рослин:
Після війни було тут вирощування бавовнику, було, але тоді були сорти - воно не визрівало, і сушили на пічках, кругом, де могли. Зараз наука пішла вперед: сьогодні можна цими рослинами певним чином управляти, тобто доводити їх до того, щоб давався урожай.
Якісне насіння науковці отримали від міжнародних партнерів, а нові сорти в Україні зареєстрували за пришвидшеною процедурою. Відповідний законопроєкт минулого місяця ухвалила Верховна Рада.
Андрій Анастасов - кореспондент:
З початком повномасштабного вторгнення слово "бавовна" в Україні набуло додаткового значення (і тут не треба довго пояснювати, чому саме). Але, як виявляється, справа не лише у символічному трактуванні, адже саме з целюлози бавовнику виготовляють порох, який використовується в оборонній сфері.
Посадовці підрахували: для оборонного сектору країни щороку потрібно десять тисяч тонн бавовникової целюлози. Щоб отримати стільки сировини, треба засіяти приблизно тридцять тисяч гектарів. Тож попит на бавовник буде великий.
Тетяна Беженар, речниця Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА:
Якщо ми побачимо, що є економічний ефект, то, певна річ, тоді будуть уже думати про те, куди здавати цю целюлозу, тобто потрібно спеціальні бази розробити, спеціальні пункти прийому цього бавовнику, далі потрібно буде побудувати переробні підприємства, де ми зможемо цей бавовник переробляти, тобто надалі буде видно, чи дійсно ми от посіяли й отримали те, що хотіли.
Що стосується аграріїв Одещини - для них це гарна альтернатива пшениці та ячменю, які в останні посушливі роки складно виростити та ще складніше продати за прийнятною ціною. Бавовник навпаки зараз у ціні: близько тисячі доларів за тонну насіння. Використовують культуру у різних сферах - від косметології до паперової та текстильної промисловості.
