На Одещині відбулося дефіле вишиванок [ Редагувати ]
От-кутюр в національному стилі, але з елементами балканських традицій! На півдні Одещини, де компактно проживають українські болгари, відбулося перше в регіоні дефіле вишиванок. Як проходило свято, хто автор робіт та чому молодь називає такий одяг дуже стильним. Подивіться.
Гарно виходите і показуєте спинку, спереду, рукавчик свій покажіть.
Олена Велікова дає останні настанови перед початком дефіле. Саме вона, як модельєрка, підготувала колекцію з пів сотні вишиванок, які представили у селі Криничне. За подіум тут - сцена Будинку культури. Моделі - місцеві школярі, студенти та малеча.
Вишиванки і традиційні, і новаторські - з більш сучасними фасонами, а також з місцевим бессарабським колоритом - болгарськими орнаментами та візерунками. Ось цю, приміром, назвали "Код нації".
Христина Димова, учасниця дефіле:
Вишиванка, як етнічна, вона сама по собі вже дуже класна, її можна поєднувати з будь-якими предметами одягу з гардероба і для наших людей, тут це буде виглядати дуже стильно і сучасно.
З ручною вишивкою для колекції - модельєрці допомогла мати: Євгенія Джоголо. Цим мистецтвом пенсіонерка захоплюється вже тридцять років. Вперше закохалася у вишивку на Прикарпатті, де гостювала в родичів. Починала з рушників.
Євгенія Джоголо, авторка вишивки:
Я згадую і думаю собі: як це я могла все вишити, коли це я його вишила - в мене це не вкладається. Хоча цілі у нас не було, щоб це комусь показувати взагалі як колекцію. Просто воно вишивалося роками все.
Олена Велікова, організаторка дефіле:
Я відчуваю в кожному хрестику мамине дихання, її молитви - і від цього мене ця фантазія ще більше надихає на те, щоб створювати ці сорочки. І всіх їх люблю однаково: якщо мені заплющити очі і доторкнутися до кожної - я всіх їх упізнаю, тому що мені вони дуже дорогі.
Після дефіле - п'ятдесят вишиванок виставлять на експозицію. А Євгенія Дмитрівна вже працює над новими орнаментами, адже без вишивки не може прожити й дня.
Євгенія Джоголо, авторка вишивки:
От таке, як наркомани, як-то кажуть, а в мене шитєманія, вишивкоманія.
Водночас у селі пройшов благодійний ярмарок. Діти та дорослі продавали страви власного виробництва. Усі зібрані кошти, а загалом виручили сорок дві тисячі гривень, направлять ЗСУ - у Третю окрему штурмову бригаду.
Наталія Трандафілова, школярка:
Це важливо для того, щоб наші захисники відчували нашу любов та боронили нашу Україну. Ми робимо це від великого серця нашого.
