Українській книжці – бути: черкаське видавництво відновило роботу [ Редагувати ]
Українській книжці - бути. Черкаське видавництво відновило роботу і друкує книжки. Адже підприємці переконані - патріотична україномовна література на часі. І хоч працювати почали лише місяць тому і замовлення мають мінімальні - оптимізму не втрачають. Подивіться.
Цей звук для працівників видавництва приємніший за будь-яку мелодію. Бо так народжується книга.
Це книга, отак вона друкується, потім на другий бік, розрізається, фальцується і получається книга.
З перших днів повномасштабного вторгнення всі друкарські процеси невеликого черкаського видавництва були заморожені. Хоча у їх доробку більше 3 тисяч найменувань книжок. Серед яких і ексклюзивні, як от абетка для незрячих дітлахів.
Перші замовлення на друк краєзнавчої літератури з'явилися наприкінці весни.
Олександр Прилуцький, дизайнер:
Дуже було важко як почалась війна, як це прийшлось ховать під час тривог, шоб не дай бог шоб не прилетіло, розібрали всю апаратуру, шоб заховать, потім це все збирать назад, все це настраювать.
Під час простою працівники волонтерили, збираючи гуманітарку для харківʼян. На згадку лишилися знімки.
Ірина Прилуцька, працівниця видавництва:
Приносили їм продукти і люди завдяки цьому, це дуже страшно і передати дуже емоційно, крім того, в перші дні багато хто перебував в метро.
Працювати, зізнаються працівники видавництва, тепер важко, адже більшість матеріалів для друку здорожчали на чверть. Та й замовлення мінімальні.
Марина Ісаєнко, коректорка:
Роботи менше стало, але продовжуємо працювати і це добре, осьо остання "Вітер на долонях", шо я коректувала. Робота видавництва має бути, це сприяє національному відродженню суспільства.
Керівник видавництва - Олександр, незрячий. Працює тут і кілька людей з інвалідністю. Ще після анексії Криму видавництво відмовилося від російськомвоних замовлень. А нині у роботі вбачають благородну місію.
Олександр Прилуцький, видавець:
Книга українська - вона конкурентна, вона дойстойна, щоб її читали читачі, щоб на ній училися учні, в основному шоб формувався національний дух українців, тому я вважаю, що видавництво - це основний рушій цього напрямку.
Коли українська література отримає нове дихання, і замовлень буде більше, тут планують організувати нові робочі місця для людей з інвалідністю. А поки намагаються зберегти те, що створювали більше двадцяти років.