Україна звільнила з російського полону 108 жінок [ Редагувати ]

Україна звільнила з російського полону 108 жінок. Це був перший суто жіночий обмін.

Серед тих, кого вдалося повернути - 96 військових та 12 цивільних. Дехто з дівчат витримав не лише полон, а й пекло російських обстрілів Азовсталі. А декого було незаконно ув'язнено в ОРДЛО ще до початку повномасштабної війни. Як зустрічали героїнь - подивіться.

Ось так впевнено, змучені, але не зламні українки поверталися з російського полону. Їх - 108. І вони усміхаються, мабуть, уперше за останні місяці. Вони повертаються додому зі словами, за які росіяни могли б вбити.

Слава Україні, Героям. Слава.

На місці дівчат зустрічають із квітами. З автобусів вони виходять, загорнуті у національні прапори. А коли ступають на рідну землю, емоції беруть гору.

Емоції звичайно прекрасні, ми дуже щасливі і надіємося, що всі скоро будуть вдома. Їм важко, насправді це дуже складно. Зараз ми щасливі, але там, там важко.

І те, наскільки там важко - не передати жодними словами. Коли дівчата починають розповідати про полон, усмішка - одразу згасає. У кожної із них своя історія. Історія боротьби та болю.

Ольга, звільнена з полону:

Найважче, коли тобі казали, що Україна тебе не хоче, що ти нікому не потрібен, над нами знущалися, нас били, вони нелюди, вони просто нелюди. Найбільше били жінки, їх жінки нас били. - Наглядачі? - Так, так. Їх наглядачі нас били. - Якісь причини шукали? - Ні, їм не потрібні були причини.

Тиснули й психологічно.

Там постійно говорять, що про нас всі забули, що ми нікому не потрібні, але ми ніколи не вірили. Ми вірили в Україну. Ми вірили в Україну.

Саме віра в Україну додавала сил триматися. Сніжана була в полоні п'ять місяців. Потрапила туди - з Азовсталі. А зараз, каже, як й інші дівчата, до останнього не знала, що нарешті їде додому.

Сніжана, звільнена з полону:

Ми вдома, якщо чесно, навіть не віриться до кінця, що ми нарешті в Україні, що полон закінчився, взагалі просто перші враження, хотілось падати на коліна і цілувати рідну землю.

Андрій Юсов, представник координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими:

Це 108 врятованих життів, це військові, але також і цивільні, частина були засуджені та утримувались незаконно окупантами ще до повномасштабного вторгнення 24 лютого.

Серед звільнених є й медик Вікторія. Її історію ми розповідали у травні. Тоді вона сколихнула - весь світ. Жінка з чотирирічною донькою Алісою була на Азовсталі. Під час евакуації окупанти затримали Вікторію у фільтраційному таборі. І тоді жінка наважилася на відчайдушний крок - віддала доньку абсолютно чужим людям в автобусі - з єдиним проханням - врятувати. Відтоді вона своєї Аліси не бачила. Вікторія провела у полоні майже шість місяців. Окупанти наказували їй, щоб вона повернула дитину і змусили записати пропагандистське відео.

Вікторія Обідіна, звільнена з полону:

Мне сказали, ты же понимаешь, что отказаться от комментариев ты не можешь. Спрашивали, что мы будем делать с ребенком: возвращать ее. Я говорю, нет конечно, потому что я понимала, что дальше меня будут пытать ребенком и неизвестно что бы ей могли сделать, чтобы вытянуть из меня информацию какую-нибудь.

Вікторію тримали у різних місцях. І в Оленівці. Майже увесь час вона жила у невідомості: і не знала, що після евакуації її Алісу забрали родичі.

Вікторія Обідіна, звільнена з полону:

О том, что ребенок добрался до Запорожья я знала, дальше, ее дальнейшую судьбу, я узнала только четвертого октября. Все это время я не знала ни где ребенок, ни что с ним, ничего не знала... Я уеду к дочке, я очень хочу увидеть дочку.

Крім таких бажаних та омріяних зустрічей із рідними, на звільнених жінок - чекає реабілітація та відновлення.