Протести в Грузії тривають: що чекає на країну далі? [ Редагувати ]
Грузія на роздоріжжі. Напередодні проросійська більшість депутатів таки ухвалила у другому читанні скандальний закон про іноземних агентів. Натомість десятки тисяч невдоволених грузинів вийшли на вулиці. Люди обурені, бо копіювання російських законів закриває перед ними європейську перспективу. Активісти намагалися увійти у парламент, але поліція застосувала спецзасоби. Як наслідок - є поранені і з боку мітингарів, і з боку силовиків. Що чекає на Грузію далі? В матеріалі Ольги Жидецької.
Водомети, перцевий спрей, силовий розгін мітингувальників. Так грузинська влада гамувала багатотисячний натовп невдоволених, що вийшли на протести проти вже другої спроби протягнути, аналогічний російському, закон про прозорість іноземного впливу.
Мамука Бахтадзе, протестувальник:
Русифікація Грузії триває. У Грузії намагаються встановити російську диктатуру. На жаль, у цьому процесі беруть участь грузинські законодавці, які роками проводять російську політику в країні.
Саломе Мхітаріані, протестувальниця:
Ми тут, щоби сказати "ні" російському закону. Ми хочемо бути вільними і ми хочемо бути Європою.
Торік народні виступи змусили проросійську більшість депутатів відкласти голосування. І ось нова спроба спричинила ще запекліші протести, що тривають від середини квітня. Влада відповіла на них жорстко - активістів затримували й били.
Напередодні депутат від опозиції з пов'язками на обличчі звинуватив владну партію у копіюванні російських методів боротьби з незгодними.
Леван Хабейшвілі, голова найбільшої опозиційної партії "Єдиний національний рух":
Подивіться на мене! Те, що ви бачите, ці сліди на моєму тілі - це сліди росії. На жаль, багато молодих людей сьогодні прокинулися з такими ж слідами. Ви, мабуть, раді бачити мене побитим, але поліція там на вулицях ганялася і за вашими дітьми.
Попри запеклі дебати та десятитисячний натовп під стінами, 83 депутати зі 150 таки підтримали контроверсійний закон у другому читанні. Обурені протестувальники спробували знести залізні ворота перед входом у парламент. Поліція застосувала спецзасоби. Унаслідок сутичок, ушпиталили вісьмох мітингарів, постраждали й шестеро поліціянтів. Кількадесят активістів затримали. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, що протистоїть проросійському уряду, підтримала протестувальників, однак закликала їх утриматися від протизаконних дій.
У ЄС засудили і закон, і насильство проти активістів та закликали грузинський уряд дослухатися до волі народу.
Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії:
Громадяни Грузії демонструють свою сильну прихильність до демократії. Європейський Союз також чітко висловив свою стурбованість щодо закону про іноземний вплив. Ми очікуємо, що уряд Грузії вживе швидких дій щодо заходів, які вони зобов'язалися вжити як країна-кандидат.
Закон про обмеження іноземного впливу ще має пройти третє читання, а після того ще й подолати вето президентки, яка не збирається його підписувати. Якщо він таки набуде чинності - то ускладнить роботу організацій, що мають фінансування з-за кордону. Під ударом - незалежні ЗМІ, які отримують європейські гранти. Так партія влади "Грузинська мрія" намагається натиснути на конкурентів перед парламентськими виборами, що відбудуться в жовтні. Такі дії у ЄС справді вважають перепоною для подальшої євроінтеграції Грузії, яка у грудні торік таки отримала статус кандидата на вступ до Євроспілки. Тож нині, кажуть політологи, і справді окреслюється геополітичний курс.
Корнелій Какачія, директор Грузинського інституту політики:
По суті, Грузія зараз перебуває на роздоріжжі. І результат цих мітингів, і результат цих парламентських виборів вирішить, куди рухатиметься Грузія протягом наступних кількох років. Тому що після російського вторгнення в Україну все змінилося на пострадянському просторі, включно з Грузією, так що Грузія зараз обирає між авторитаризмом і потенційним бажанням стати частиною Європи.
Тим часом у партії "Грузинська мрія" впевнені, матимуть достатньо голосів, щоби подолати президентське вето. Протести ж там називають тимчасовою незручністю, яку треба перетерпіти. А в уряді запевнили, що йтимуть до кінця, адже закон про іноагентів зменшить поляризацію у суспільстві. Хоча експерти у цьому сумніваються.
Корнелій Какачія, директор Грузинського інституту політики:
Значна частина громадськості вважає, що грузинський парламент більше не представляє національні інтереси Грузії, а головно представляє інтереси олігарха, який має певні тісні зв'язки з москвою. Тож це схожі спроби зірвати євроатлантичну інтеграцію Грузії майже так само, як це було в Україні між Грузією та Україною за часів Януковича.
Сьогодні роботу депутатів у грузинському парламенті скасували, саму будівлю для співробітників відкрили лише з обіду. Дати третього читання закону про іноагентів ще не призначили, але найімовірніше фінальне голосування відбудеться 17 травня.
