У Дніпрі працює єдиний на всю Україну центр, який приймає людей з інвалідністю [ Редагувати ]

Вони найвразливіші і про їхні проблеми як правило дізнаються в останню чергу. Десятки переселенців з інвалідністю не можуть отримати пенсії та соцвиплати. Усе через документи, які люди втратили тікаючи світ за очі подалі від обстрілів. 

У Дніпрі зараз працює єдиний на всю Україну центр, який приймає людей з обмеженими можливостями. Навантаження на соцробітників там шалене. Бо допомогти потрібно усім і терміново. Олена Мендалюк продовжить тему.

Лише за допомогою милиць Володимир може ось так поволі пересуватися. Чоловік переселенець зі Слов'янська. Ще у березні він намагався підзаробити у рідному місті на будівництві, допоки не сталося лихо. Він впав з висоти другого поверху. 

Володимир Мельников - переселенець зі Слов'янська:

Это случилось 11 марта, бедро сломал и сразу, как поломал бедро, произошел инсульт. У меня одна нога целая, спасло то, что инсульт перебил удар.

Звернутися до лікарні не було змоги, розповідає Володимир. Тож більше місяця він із переламаним стегном та ще й після інсульту пробув удома, поки російський снаряд і його не зруйнував. Тепер чоловік у Дніпрі в соціальному центрі. Чекає на операцію, а поки намагається відновити документи. 

Володимир Мельников - переселенець зі Слов'янська:

Получаю паспорт и хочу чтобы волонтеры помогли все полностью восстановить документы и группу, как я слышал, будет вторая группа.

З Авдіївки евакуюватися без документів довелося і пані Ірині. 

Ірина Івахненко - переселенка з Авдіївки:

Упал снаряд в огород. Муж как раз, не было света, расстапливал печку. Я сидела, упал снаряд и его сразу насмерть осколком, меня ранило и нас сразу в больницу. Свекруха не ходячая после инсульта, со мной вместе ее забрали в больницу. У меня не было паспорта, но у меня копии сохранились. Я собрала все документы, теперь жду паспорт.

На сьогодні це єдиний в Україні соціальний центр, де приймають переселенців з інвалідністю. За 5 місяців війни сюди евакуювали більше тисячі людей.

Ольга Волкова - голова громадської організації "Центр соціальної адаптації людей з інвалідністю":

Первая группа инвалидности, но основной у нас идет очень много пожилих людей, это та категория, как их называют, "лежачие". В основном это после инсульта, песле заболеваний. К сожалению, эта группа очень большая и ее никто не считает. У них нет никакого статуса. Просто лежачий, просто пожелой человек.

У більшості випадків люди евакуюються без документів. Волонтери, все, що в їхніх силах, відновлюють. Та, кажуть, зробити це дуже важко. Потрібно пройти "7 кіл бюрократичного пекла". 

Ольга Волкова - голова громадської організації "Центр соціальної адаптації людей з інвалідністю":

Мы не сделали еще ни один документ лежачему человеку. Оформить инвалидность - это очень достаточно большой процесс. Нам надо проплатить все квитанции, денег у них сейчас с собой нет, потом вызываем фотографа, потому что паспортный стол, имиграционная служба отказывается к нам приезжать, они это не могут делать.

А без відповідних документів люди не отримають жодних виплат чи то по інвалідності, чи то по статусу переселенця. Тож волонтери просять чиновників спростити процедуру з оформлення та відновлення документів для маломобільних переселенців.