Вісім золотих медалей привезли до України юні фігуристки [ Редагувати ]
Тренувались онлайн та під звуки повітряної тривоги. Юні фігуристки з Сум зустріли війну на змаганнях в Харкові і попри бойові дії не припиняли занять. Результат чекати не змусив.
Нещодавно спортсменки повернулись з Кубку світу з фігурного катання на роликах. І привезли додому вісім золотих медалей. Про вправність, мужність та красу у сюжеті Юлії Зайцевої.
Цим дівчаткам у яскраво-жовтих футболках що складніше завдання від тренера, то цікавіше. Не завжди виходить з першої спроби…
…але вдається - обов'язково! Тренується команда юних фігуристок взимку - на льодових ковзанах, в інший час - на роликових.
Катя, ручки натяни, Крістіна трошки довше, Єва...
Поліна Мяус, спортсменка:
На льодових легше, там один раз відштовхнувся і полетів, а тут треба дуже багато зусиль, щоб їхати, пригати, обертання робити, так на роликах, мабуть, набагато складніше.
У п'ять років Поліна побачила, як танцюють на ковзанах, і захопилася. Зараз дівчинці 11. Запевняє, ніщо не змусить її відмовитися від цього спорту.
Поліна Мяус, спортсменка:
Побачила, як гарно тренуються діти і я так захотіла, сама домовилась і все. Звісно без падінь ніяк, але все одно, хоть і впала, далі встала і поїхала.
24 лютого мало стати для юних фігуристок особливим днем, адже вони приїхали у Харків на змагання. Готувалися до виступів і нагород, та росіяни влаштували суцільний жах.
Я прокинулася від вистрелів, вибухів і всього такого, було дуже страшно, поверталися, дуже страшно було.
Нині у Харкові не залишилось й будівлі, де проходив чемпіонат.
Світлана Каравай, тренерка:
Вона не вціліла, на жаль, в неї влучив снаряд, і вона зараз потребує ремонту. Тому ми сподіваємось, що там буде вирішене це питання, взагалі, коли закінчиться вже війна ми обов'язково поїдемо туди на змагання, насамперед я обіцяла дітям, що ми виконаємо всі наші програми, відкатаємо, тому що ми справжні спортсмени і так повинно бути.
Моторошне повернення до рідного міста, постійні повітряні тривоги та обстріли Сум - здавалося, про спорт треба забути. Та незабаром тренерка знову оголосила заняття. Спочатку віртуально. Ніхто з дівчат не відмовився.
Христина Гальченко, спортсменка:
Ми робили общую фізичну підготовку, спеціальну фізичну підготовку ми робили онлайн. Ну ставили якийсь телефон чи планшет, робили собі місце для тренування і тренувалися.
До тренувань на ковзанах фігуристки повернулись лише кілька тижнів тому.
Завдання слухаємо уважно, менші починаємо з той сторони, дорослі з той. Робимо пістолетик, осюди ручки вперед. Добре?
Аж тут - запрошення на Кубок світу у Франції. Вагалися недовго.
Анастасія Доценко, хореограф:
До кожного ми підбираємо окремий образ, підбираємо характер, те, що дійсно підійде до кожної дитини.
Софійка - найменша конкурсантка, їй шість. Вона тренується лише півтора року.
Альона Кругова, мама спортсменки:
На тренуваннях руки опускались і я до тренера підійшла, кажу, що робити, тому що не вдається, а вона сказала, вона збереться на виступі й все вдасться. Дитина переживала дуже, тому що були гідні суперники, їх було немало.
Утім, на змаганнях дівчинка перевершила саму себе. І першою отримала золото.
Софія Кругова, спортсменка:
Мені було страшно, але тільки я почула свою мелодію, сразу мій страх вийшов, і все гарно пройшло.
Фігуристки вибороли ще сім найвищих нагород.
Емілія Каравай, спортсменка:
Багато років тренувань, завжди намагатися зробити більше, ніж ти можеш - це головне правило для мене.
Їхали автобусом, через всю Європу. Втомлені, але сповнені ентузіазму.
Світлана Каравай, тренерка:
Була дуже довга дорога, але ж вони витримали, і я сподіваюсь, що їм всім сподобалось, вони побачили ….тишу, вони побачили змагання, вони показали себе і насамперед вони показали свою країну.
Дівчатка, окрилені успіхом, вже готуються до наступних виступів.