У Києві на конгресі шукали рішення, як втримати економіку, не тиснучи на бізнес [ Редагувати ]
Збільшити доходи, не збільшуючи податки. Як втримати економіку України на плаву, не тиснучи на бізнес - рішення шукали у столиці на конгресі "Реформа державних фінансів - шлях до відновлення України". На заході працювали мої колеги, і далі розкажуть докладніше, про що ж саме дискутували учасники заходу.
Україні терміново потрібні реформи у сфері податків, адже це один зі шляхів виживання для нашої держави. Про це наголошують учасники конгресу "Реформа державних фінансів - шлях до відновлення України".
Ольга Василевська-Смаглюк, заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової й митної політики:
Як на мене, треба покращити адміністрування вже наявних податків. Ручний режим управління податковою митницею не призводить до гарних результатів, а призводить лише до вибіркового правосуддя, вибіркового розблокування за якісь там відсотки через посередника і так далі. Великий бізнес знаходить діри для того, щоби зловживати й ухилятися - на це має бути відповідна реакція.
У заході беруть участь чиновники, представники бізнесу та аналітики. За оцінками науковців, основна причина, чому український бюджет недоотримує кошти - це так звані "сірі" зарплати.
Андрій Длігач, голова аналітичного центру:
52% підприємств так чи інакше використовують схеми зарплат в конвертах чи в інший спосіб виплачують власні зарплати. 52 відсотки! При цьому, понад 90% підприємств використовують оптимізацію через ФОПів - "зарплатні ФОПи". Наше моделювання показало, що ці показники можна знизити до менш ніж 10% зловживань, якщо сумарне навантаження на оподаткування праці буде нижче 20%.
Підприємства, здебільшого дрібні, приховують частину зарплат просто щоби банально вижити. Або щоби працівники не потрапили під мобілізацію - мовляв, а працювати хто буде? Тож, щоб підприємства не боялися працювати "в білу" - експерти пропонують бронювати рівномірно представників бізнесу. В комітеті Верховної Ради з питань економічного розвитку відповіли, що збираються зменшити тиск на підприємців.
Дмитро Наталуха, голова комітету ВР України з питань економічного розвитку:
Ці рекомендації стосуються того, щоби ухвалити 6 законопроєктів і ще 5 якомога оперативніше підготувати до 2-го читання. Ми цілимось на те, щоб у найближчий строк, у кілька місяців, у нас в законопроєктному хорі з'явилися реальні документи, які відображатимуть те, що ми разом з бізнесом напрацювали. Вони стосуються питання підстав для проведення перевірок, вони стосуються питання податкових преференцій.
За словами учасників конгресу, головна проблема не в тому, що українці мало платять в бюджет, а в тому, що платять не всі. Тож, замість просто збільшити податки, варто заохочувати людей вийти з "тіні" і виявляти тих, хто хоче обманути державу. Ще одна стаття додаткових доходів - це заморожені активи. Причому, не лише російські, а й арештоване майно українців, які порушили закон. В національному агентстві АРМА наголошують: за 3 місяці 2024 року таким чином наша державна скарбниця стала багатшою на 117 мільйонів гривень.
Олена Дума, голова АРМА:
На сьогодні є всього 244 тисячі записів про арештоване майно в рамках усіх кримінальних проваджень. З них 68500 - це ті активи, які передані в управління АРМА. Коротко скажу, що у нас прийнято нові порядки відбору управителів, прийнято нові зміни до порядку реалізації арештованих активів на Prozorro-продажі. І звичайно, ми впровадили історичні зміни в державі. Це реалізовувати арештоване майно за кордоном.
Наповнювати бюджет в умовах, коли допомога від міжнародних партнерів затримується, дуже важливо. Адже без цього ми не зможемо ефективно протистояти ворогові.
