На Вінниччині відкрили незвичайний реабілітаційний центр, де лікують тварини [ Редагувати ]
Реабілітаційний центр для військових, де головні медики - тварини. Відкрили його на Вінниччині британські ветерани. Чоловіки пройшли війни в Сирії, Іраку та Ірані. А з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну приїхали до нас волонтерами. Спочатку із зони бойових дій вивозили поранених тварин і створили для них притулок. А згодом вирішили відкрити центр для лікування посттравматичного стресового розладу у військових. Нині майже сотня тварин є справжніми реабілітологами для наших захисників. Їх методи відновлення ветеранів бачила Юлія Корчевська.
Стефан знайомиться із пухнастими мешканцями реабілітаційного центру. Коти із задоволенням приймають пестощі. До України військовий приїхав із Франції.
Стефан Янсенс, доброволець:
Для мене Україна - це Європа. І як європейський солдат я допомагаю Україні. Після перебування в інтернаціональному легіоні, я воював у батальйоні "Да Вінчі".
Стефан був штурмовиком. На фронті зазнав кількох важких поранень та контузії. І нині перебуває на реабілітації. У цьому центрі вперше. Проте емоцій не приховує.
Стефан Янсенс, доброволець:
Гарні відчуття. Затишна обстановка. Чудовий день. Цей реабілітаційний центр важливий для метального здоров'я.
А це ветеран українсько-російської війни Микола Ачкевич. Під час широкомасштабного вторгнення чоловік перебував за кордоном. Проте без вагань повернувся на Батьківщину і вступив до лав ЗСУ.
Микола Ачкевич, військовослужбовець 58-ї ОМПБр ЗСУ:
Були на Чернігівщині, підготовка. І з вересня вже у 58 бригаді. Запоріжжя, потом були й Сватове, й Кремінна. Там отримав поранення перше. Підлічили й знову повернувся. Знову на Вугледар. І так трапилося. Завели хлопців, побули, біг за водичкою, за раціями й підірвався на міні. Як у всіх. Всіх хлопців винесли й почалися лікарні. Пів року вже.
У цьому центрі воїн теж має чотирилапого друга. Пегаса.
Микола Ачкевич, військовослужбовець 58-ї ОМПБр ЗСУ:
Прікольно, да. Тут змінили обстановку. Перші місяці дуже важко в лікарні. Навіть ті запахи. А тут як розрада. Собачки, телевізор і хлопці, які більш ходячі. Й можна спілкуватися.
На реабілітації в центрі і водій-санітар евакуаційного відділення. Олександр Тетерянніков пройшов російський полон. У січні його обміняли.
Олександр Тетерятников, військовослужбовець ЗСУ:
Це був перший обмін, котрий состоявся. Ну і щас знаходжуся на реабілітації. Майже вже все добре. Дякувати лікарям. Всім, хто допомагав. Ну, і на наступному тижні, я впевнений, що поїдемо вже до частини. Вернемось. І будемо захищати свою батьківщину.
Цей реабілітаційний центр для військових відкрили британські волонтери. Том та Ті Джей. Останній проводить екскурсію закладом і розповідає про власний військовий досвід. Каже, воював у Югославії, Іраку та Афганістані.
Ті Джей, британський військовий у відставці, волонтер:
Я вирішив допомогти Україні, бо мій час тут раніше "був кайфовим". Я знайшов тут друзів, закохався в країну, людей і щедрість. Тож коли почалася війна, було цілком природно приїхати. Я колишній британський військовий, тому маю досвід роботи у зонах бойових дій. Коли побачив оголошення в соцмережах, де запрошували волонтерів, то за три дні вже був у літаку.
Спершу із зони бойових дій волонтери вивозили тварин. Для них і зорганізували на Вінниччині притулок. Усі його мешканці відчули пекло війни.
Ті Джей, британський військовий у відставці, волонтер:
Відколи ми тут, врятували багато тварин. Переважно котів і собак. Але були і ведмеді, і леви, і вовки, і лисиці, і кури, і кози... А ще хижі птахи. Ми також возили допомогу в прифронтові села, куди багато волонтерів не можуть дістатися через небезпеку, а ми маємо відповідний досвід.
Тварин лікували та допомагали адаптуватися. Згодом частину хвостатих волонтери прилаштовували в Україні або передавали небайдужим за кордон. А потім на базі притулку вирішили відкрити Центр для лікування посттравматичного стресового розладу у військових.
Ті Джей, британський військовий у відставці, волонтер:
Час, коли я керував цим реабілітаційним центром, був неймовірним. Я бачу різницю в стані солдатів. Багато тварин із тих самих зон конфлікту, де були поранені бійці, багато мають такі ж травми. У нас є собаки з однією, подвійною ампутацією, потрійною ампутацією, опіками, у нас є підстрелені собаки, паралізовані. Окремі пси також мають проблеми з психічним здоров'ям. Є тварини без очей. І дивовижно бачити зв'язок із солдатами, які мають ті самі травми, що й тварини. Коли я повертаю хлопців до лікарні, вони дякують мені. Кажуть, як добре, що ми це для них влаштували.
Нині у Центрі майже сотня котів та собак. Його упорядники кажуть, що в Україні дедалі більше військових потребують реабілітації. І її психологічна складова не менш важлива, аніж фізична.
