Курйози американського виборчого законодавства [ Редагувати ]

Американцi, якi звикли повчати цiлий свiт, що i як робити, аби вибори "були чесними та прозорими", цього року самi матимуть наставникiв - закордоннi експерти допомагатимуть їм обирати президента США вiльно та демократично! Як для нацiї, що завжди пишалася своїми свободами та 200-рiчними демократичними традицiями, ситуацiя доволi незвична. I стала вона наслiдком конституцiйної кризи в країнi пiсля президентских виборiв-2000. Та за чотири роки, що вiдтодi минули, американцi так i не зробили належних висновкiв, i їхня виборча система геть не вiдповiдає нормам, якi давно вже дiють навiть у країнах "молодої" демократiї.

Органiзацiя Безпеки та спiвробiтництва в Європi, яка зазвичай оцiнює перебiг виборчих кампанiй, цiєї осенi дiстала незвичне запрошення - спорядити групу нагляду за океан. Спершу це сприйняли як жарт. Наступна реакцiя - жах. I безпораднiсть. По-перше, сотня спостерiгачiв, що їх ОБСЄ таки вiдрядила до США, - це замало для такої розлогої країни. По-друге, американська система виборiв настiльки унiкальна, що її навiть не можна назвати "демократичною" у звичному для європейцiв, та й для цiлого свiту, розумiннi.

Строкатi закони Америки вмiщують в себе положення, прийнятi в часи проголошення незалежностi, боротьби з рабством i громадянської вiйни.

Саме у цьому будинку у Фiладельфiї понад двiстi рокiв тому було закладено пiдвалини сучасної виборчої системи Америки. Проблема лише в тому, що створювали її для країни, де мiльйони чорношкiрих рабiв були позбавленi права голосу, не мали його й жiнки. Вiдтак, перший президент США обирався колегiєю виборцiв - релiктовим, як на нашi часи, органом. Колегiя iснує й тепер, i складається з п'ятисот тридцяти восьми членiв - так званих "виборщикiв". Це - представники вiд кожного штату, i мета Буша й Керрi - здобути пiдтримку двохсот сiмдесяти з них. Причому виборщики зобов'язанi голосувати за того кандидата, який здобув бiльшiсть голосiв - хай i мiнiмальну - у їхньому штатi. Кiлькiсть "виборщикiв" вiд штату прямо пропорцiйна його населенню - себто, чим бiльший штат, тим суттєвiший його вплив на результати кампанiї. Отож, долю виборiв фактично визначає електорат лише кiлькох iз п'ятдесяти штатiв.

Джен Грiн, член Палати представникiв вiд штату Техас: "Погляньте на мапу. Ось цi штати - малi, вони обдiленi увагою. Згадайте, скiльки разiв сюди їздили президенти пiд час виборчих кампанiї? Я сам чув, як люди там кажуть - нащо йти голосувати, адже мiй голос нiчого не вартий".

В Америцi президента обирають штати, а не громадяни. Вибори двохтисячного року засвiдчили - якби волевиявлення було прямим, то на пiвмiльйона голосiв бiльше здобув би Алберт Гор, а завдяки iснуючiй системi - себто колегiї виборцiв - перемiг Буш, вигравши у Флоридi з сумнiвними 3 сотнями голосiв.

Отож, цього року висувалася навiть радикальна iдея - колегiю лiквiдувати, та її не пiдтримали. Проте у штатi Колорадо зголосилися провести цiкавий екперимент - застосувати систему, коли всi 9 виборщикiв вiд штату в Колегiї будуть голосувати не за одного кандидата, а пропорцiйно - залежно вiд числа голосiв, якi здобуде Керрi чи Буш.

За чотири роки було зроблено немало для реформи виборiв, проте експерти попереджають, що пiд час цьогорiчного голосування проблем не буде меньше. Нинiшньою найбiльшою проблемою США є надмiру активний електорат. Результатом свободи пересування та недосконалої системи реєстрацiї виборцiв в окремих штатах стало те, що з'явилися десятки тисяч охочих проголосувати одночасно, скажiмо, в Нью-Йорку та Флоридi. Це зумовило появу нової професiї - ловця подвiйних виборцiв. Три тисячi таких виявила у своєму виборчому окрузi Боннi Гарсiя з Калiфорнiї.

Боннi Гарсiя: "Нам дорiкають, що ми, мовляв, хочемо перешкодити людям проголосувати. Я скажу - так! Хай йому чорт. Моє єдине прагнення - аби в списках виборцiв не було шахраїв. Час уже визнати, що нашi виборчi засади, та й сам процес волевиявлення, лiпше пасують до слаборозвинених країн".

Лише за лiченi тижнi до виборiв панi Гарсiя домоглася вiд влади штату розслiдування цих порушень, проте на нацiональному рiвнi цiй проблемi не придiляють достатньо уваги.

Пiт Домiнiчi, сенатор вiд штату Нью-Мексико: "Нам вiдомi факти, коли виборцями реєструвалися дiти 13-15 рокiв, i цi порушення вдалося виявити лише тому, що про це дiзналися їхнi батьки, а не тому, що наша система виборiв така досконала".

Чи пройдуть президентськi перегони у США демократично, судити закордонним оглядачам. Можливо, їм таки доведеться визнати: американська модель виборiв не вiдповiдає мiжнародним стандартам, що ними керуються, зокрема, в ООН та в ОБСЄ. Можливо, Америка на це нiяк не зреагує, а от для розвитку свiтової демократiї такий крок мав би не останнє значення. Бо деякi країни почувалися б пiсля цього трохи впевненiше.