Чого чекати українським біженцям за кордоном: відповідь Ірини Верещук [ Редагувати ]
Євросоюз готується продовжити термін перебування українських біженців за кордоном після 2025 року. Про це в інтервʼю нашому телеканалу розповіла віцепрем'єр-міністр Ірина Верещук під час офіційного візиту в Брюссель. З ким спілкувалась у столиці ЄС та з якими результатами повертається в Україну - знає наша кореспондентка Ірина Іванова.
Вітаю вас, Ірино Андріївно, в Брюсселі. Ми зараз вам перебуваємо в комʼюніті-центрі, де ви щойно мали зустріч з українською громадою. Візит був у вас насичений, триденний. І почався з відвідин НАТО. Які у вас були результати після зустрічі з парламентським комітетом в НАТО?
Ірина Верещук, віцепрем'єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України:
Дійсно, ми зустрічалися з парламентським комітетом і обговорили поточні питання безпеки та оборони. Ми обговорили питання захисту цивільного населення. Я привела сумну статистику. 97% ударів, які наніс Путін із своєю фашистською росією по Україні, це цивільні об'єкти. Це об'єкти інфраструктури, це цивільні будинки. І це, звичайно, шокує. Я привела статистику тих тисяч ударів, які лише з початку року було нанесено. Я сказала, що ми чи не єдина країна в світі, яка витримує ледь не щодня удари балістичних ракет Росії по Україні. Звичайно, що ті країни, які близько до України, вони краще знають контекст, вони більш співчувають, вони розуміють, що це питання безпеки і їхнє. Ті, що подалі, задавали питання, які, я думала, вже мають давно відповіді, але тим не менше це важлива зустріч, яка, я дуже сподіваюсь, дасть свої плоди.
Дякую вам. Я знаю, що ви ще зустрічалися з представниками Європейського Союзу, з єврокомісарами й говорили про захист українців, які перебувають вимушено тимчасово на території Європи. Скажіть, які результати цих зустрічей?
Ірина Верещук, віцепрем'єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України:
Так, дійсно, я зустрічалася з єврокомісаркою панею Ільвою, нашою хорошою подругою, хорошою колегою, яка повідомила, що зараз напрацьовується питання продовження тимчасового захисту для українців після 25 року. Бо дуже турбує питання, чи буде продовжено такий тимчасовий захист, враховуючи обставини, враховуючи безпекові компоненти. Було прийняте рішення і зараз воно буде проголосовано, я дуже сподіваюся, щодо продовження такого захисту. Я дуже дякую всім, хто розумів важливість цього питання, актуальність цього питання і хто пушив, хто всіляко привертав увагу до того, аби продовжити українцям такий статус. І на сьогодні, я щиро сподіваюся, пані Ільва буде оголошувати самостійно, але тим не менше вже є певні результати.
Тобто ми можемо говорити насправді про те, що Євросоюз планує, що робити далі після 25 року.
Ірина Верещук, віцепрем'єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України:
Так.
Тобто є якісь напрацювання якісь, які вони будуть готові озвучити незабаром.
Ірина Верещук, віцепрем'єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України:
Вони розуміють, що війна триває. Вони розуміють, що є величезні виклики, які стоять перед Україною. Вони тільки збільшуються в масштабі. Вони бачили, що зробила Росія у березні. Вона знищила фактично нашу генерацію. Трипільська ТЕС, Зміївська ТЕС, ТЕЦ №5, вона знищена. І очевидно, що ми готуємося до зими. Так само як і Європа готується до зими.
Якщо вже ми заговорили про загрозу, яку несе постійно щодня росія для України, чи не вважаєте ви, що такі удари, які вона робить прицільно і навіть не прицільно по інфраструктурі, по житлових масивах, чи не може це спричинити наступний відтік, хвилю біженців з України до Євросоюзу?
Ірина Верещук, віцепрем'єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України:
Дивіться, перед нами великі виклики. Дійсно, зима буде важкою, очевидно. Але, на нашому боці досвід, два роки маємо досвід проходження зими. На нашому боці Європейський Союз, їхні інструменти цивільного захисту, всі можливі інструменти. Я зустрічалася з всіма, від кого це залежить, і ми обговорювали питання саме планування, щоб це, якщо це місто Харків - воно має свою специфіку, щоб це мав бути окремий план реагування саме для Харківської області, окремий план для Сумщини, окремий план для Чернігівщини. Це важливо, щоб ми чітко розуміли, на що, які й коли будуть витрачені кошти. Яка у цьому роль міжнародних організацій, так? Гуманітарного реагування, європейських організацій, міжнародних інституцій і прямих урядових. Так, ми маємо домовленості з урядами країн. Данія, в тому числі Бельгія, до прикладу, у них є спеціальний фонд, я з ними теж зустрічалась, "Анабель", який відкриває свою роботу в Києві, і вже цього року буде працювати, і диспонує півтора мільярдами євро для допомоги Україні й українцям.
В цьому контексті хочу запитати, чи не вважаєте ви, що, можливо, зменшення, яке сталося нещодавно, виплат для внутрішніх переселенців, внутрішніх переміщених осіб, теж може спровокувати якось українців їхати за кордом?
Ірина Верещук, віцепрем'єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України:
Дивіться, частина українців адаптувалася, тобто 2000, які вони отримували для свого життя, цих два роки, напевно не були для них критичними. Частина українців не адаптувалася і для них ці гроші критичні. Наше завдання як уряду - знайти й виявити тих українців, для яких такі гроші критичні. Бо ми розуміємо, що бюджети зменшуються і справедливість має бути забезпечена. Ми зараз фокусуємося на тих, кому воно треба найбільше. Звичайно, є перехідний період, я чую проблеми, люди дзвонять і дійсно є, що людям треба виділити такі кошти, їм треба продовжувати виплати, а їм чомусь не продовжували. І зараз люди звертаються. Але це той процес, який точно перед нами. І я дуже прошу, щоби ми, якщо можемо, на рівні місцевому, якщо можемо, на міжнародному рівні, допомагали людям, які критично потребують продовження виплат і допомоги.
Дякую за відповідь і теж продовжуючи цю тему. Які уряд має програми для того, щоби ці українці швидше знайшли житло, швидше змогли працевлаштуватися? Що зробили в цьому напрямку?
Ірина Верещук, віцепрем'єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України:
Ми маємо декілька програм. Вони з більшою чи меншою інтенсивністю і ефективністю працюють. Але, до прикладу, є програма, яка дає іпотеку житла для ВПО під 3% річних. Це хороша програма, але там мало грошей. Моє завдання - поїхати, як і сьогодні я тут у Брюсселі, і переконати, до прикладу, брюссельських чиновників у тому, що треба вкладатись в такі програми. До прикладу, коли ми кажемо про працевлаштування, є хороші інструменти EU4Business, до прикладу. Там кредити, малі, середній бізнес може звертатись за такими кредитами. Ми сьогодні знову розмовляли з брюссельськими нашими високопосадовцями й переконували, що треба брати ті програми, які себе зарекомендували за два останніх роки, тобто враховуючи зміну контексту, враховуючи обставини. І якщо вони зарекомендували себе, вкладати туди більшість коштів, не шукати нічого нового, не вигадувати нічого, а працювати по тих проектах, масштабуючи їх, розуміючи, що люди їх акцептують і хочуть з ними працювати.
Дякую. Знаю, що ви опікуєтеся освітою маленьких українців, які вимушено через війну опинилися в Євросоюзі. Скажіть, які програми тут діють і чи можете поділитись якимось результатом?
Ірина Верещук, віцепрем'єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України:
Можу поділитись, тому що це обов'язкова програма мого перебування в будь-якій країні, куди я зараз їду. До прикладу, у Женеві ми теж мали зустріч з діаспорою, зустріч з нашими новими українцями, які переїхали, до прикладу, у Швейцарії. Те саме було у Варшаві, коли ми зустрічалися з українцями, які переїхали й тимчасово проживають, так? І те саме зараз у Брюсселі. Ми бачимо загальну проблему. Не вистачає шкільних підручників. От куди не приїду, всюди скаржаться, що не вистачає шкільних підручників по всім предметам. Історія України, правознавство, українська мова - великі навантаження. Тобто треба адаптувати навчальну програму для дітей, які вчаться і тут, і в українських школах. Також кажуть, що є проблематика, де дітей відраховують з українських шкіл, вимагаючи, аби діти повернулись і пішли офлайн до школи. Я вважаю, це неправильно, ми будемо це обговорювати з Міністерством освіти та науки, тому що нам треба зберегти дітей. Нам треба їхні зв'язки з Україною зберігати: українську мову, українську історію, літературу. Треба викладати за програмами, які будуть доступні вчителям, які роблять такі викладання, зберігати педагогічний стаж. Для цього, якщо це інструмент, а це дійсно зараз єдиний інструмент - Міжнародна українська школа, підписання такої угоди дає можливість зберігати педагогічний стаж, треба підписувати угоди. До прикладу, тут в Брюсселі є підписана угода з Міжнародною українською школою, в них хороша співпраця. Я видихнула з полегшенням, тому що, до прикладу, в Женеві такої співпраці не було. Ми робимо все, щоб Женева мала угоду з Міжнародною українською школою. У Варшаві з десяти шкіл одна лише школа має підписану угоду. Тобто я приїжджаю, беру проблематику, дивлюсь, чим допомогти, повертаюся в Україну і починаю крок за кроком допомагати.
Ви заговорили про збереження зв'язку українців з Україною, з домом. Якщо поговоримо про перспективу, як готується уряд до повернення мільйонів українців за кордону, що може запропонувати, як заохотити можливо повернутися?
Ірина Верещук, віцепрем'єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України:
Зараз ми кажемо про іпотечні інструменти, так, бо люди найбільше запитують, де ми будемо жити, бо це важливо. Буде житло - буде робота, люди будуть розуміти, куди вони їдуть. Ось зараз на зустрічі з громадою в Брюсселі поставили питання наступного плану: "Ми з тимчасово окупованих територій, а дехто з деокупованих, але там неможливо жити, бо зруйноване житло. Для того, щоб внести своє житло в реєстр пошкодженого та зруйнованого майна, нам треба повернутись в Україну, а тут діти, і тут дуже мало є можливостей, щоб залишити дитину, це неможливо самостійно. Канікул, як правило, вони дуже короткі, або їх дуже мало. І тут питання, що нам робити, як нам себе замельдувати у тому, що ми чекаємо принаймні на якийсь ресурс, умовно - компенсацію чи сертифікати для того, щоб мати хоч якесь бачення майбутнього". Тобто я вважаю, що треба зробити так, щоби дійсно мама не їхала з дитиною в Україну, застосувала інструмент - електронна форма, цифровізацію і ще щось, щоб, дійсно, люди не хвилювалися, що вони залишаться без нічого і змушені будуть тут жити все життя.
Добре, я вам дякую за ваші відповіді. Дякую, що знайшли час зустрітися, бо ми будемо працювати з нами.
Ірина Верещук, віцепрем'єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України:
Дякую вам.
