Грузія: Ціна війни [ Редагувати ]

Грузія почала воєнну кампанію проти Північної Осетії 7 серпня. Сьогодні, десять днів потому, суперечки про здобутки і втрати грузинської держави точаться уже далеко поза її межами. Наш кореспондент Артем Шевченко повернувся із зони конфлікту. Він на власні очі бачив, чим уже зараз для країни обернулася ця війна.

Сотні загиблих і тисячі поранених Десятки тисяч біженців на додачу до трьохсот уже наявних утікачів з бунтівних територій. Мільйони доларів прямих втрат і мільярди - опосередкованої шкоди. Так закінчилася воєнна операція під кодовою назвою "Чисте поле" для грузинів.

Заза, офіцер МВС Грузії:

- Они владеют ситуацией: Техника, оружие у них. Четыре человека я вывез вот оттуда, с поляны. Одного по дороге похоронили. Брат выкопал вот такую яму и закопал.

У неділю, 10 серпня, того дня, коли росіяни відбили Цхінвалі, нашу знімальну групу завів у місто осетинський ополченець Ігор. Колись він служив у навчальному центрі "Десна" під Києвом. За плечима солдата - уже п'ять воєн. Ховаючись від камери, він міркує, що могло би бути, якби грузини таки взяли Цхінвалі.

- Если бы они не отступили из города, тогда мы могли бы сдаться и уйти в лес. Но потом бы они лет пять нас искали. Сейчас город обратно сдали, все!

Ще тоді ми дізналися, що осетини й росіяни, вигнавши грузинів, не зупиняться, а підуть далі.

- По-моему, до Гори пахать будем.

- А зачем в Гори? Месть?

- Нет, почему месть. Это политика. Саакашвили просто ошибся.

- Не нужно было?

- Вот этот город с мирными жителями не надо было просто трогать. И можно было договориться. Сейчас уже ни о чем не договоришься.

Осетинські ополченці - фактично все чоловіче населення республіки - самі нічого не змогли би протиставити вогневій потужності професійних збройних сил Грузії. І втручання в конфлікт Росії, чия одна тільки 58-ма армія численніша за всю грузинську, по суті, було лише питанням часу. Про це не могли не знати й ті, хто планував таке захоплення Цхінвалі та Південної Осетії.

Саліма Тедеєва, мешканка Цхінвалі, осетинка:

- Ополченцы ребята бегали, даже не знали, что делать. Ведь это же передать нельзя! Вот эти три дома горели, как факел! Это что-то жуткое!

Мері, мешканка села Ергнеті, грузинка:

- Какие взаимоотношения с осетинами?

- Хорошие. Вот до этой войны очень хорошие, и никогда бы не подумала, что такое произойдет. Если бы не они, никто бы не стрелял...

Не змігши утримати Цхінвалі, грузинська армія без бою почала здавати російським танковим колонам свої споконвічні території: Горі - на осетинському напрямку, Зугдіді - на абхазькому, порт Поті - на Чорному морі. Коли всі ці землі повернуться під контроль Грузії і в якому стані - невідомо й досі.

Артем Шевченко, кореспондент:

- Ось наслідки авіаудару російських ВПС по грузинському місту Горі. Вперше війна прийшла на ті грузинські території, яким до цього вдавалося уникати кровопролиття.

У небі російська авіація остаточно запанувала тільки на третій день війни. А до цього грузинська протиповітряна оборона працювала на диво ефективно.

Ігор Зінов, командир фронтового бомбардувальника Су-24, військовополонений:

- Не обнаружив цели в первом заходе, пошел на второй и был сбит. Пламя разгоралось быстро, хотели со штурманом катапультироваться, но катапультирование не наступало. Наведение по радиосигналу было, скорее всего.

І хай навіть у Тбілісі говорять про двадцять один збитий літак, а в Москві визнають втрату лише чотирьох машин, факт залишається фактом:- російська авіація ще ніколи не зазнавала таких бойових втрат. Стратегічний бомбардувальник Ту-22 взагалі став першим літаком такого класу, збитим системами ППО.

В'ячеслав Малков, помічник командира стратегічного бомбардувальника Ту-22, військовополонений:

- Ну, двадцять вторые еще не сбивали. Научились, значит. По разведданным, были системи ПВО С-125, предположительно.

Хазяйнуючи у грузинському небі, російська авіація таки помстилася і за себе, і за осетинів у Цхінвалі. Багатоповерхівки у міських кварталах в Горі тиждень тому після кожного авіанападу спалахували, мов сірники.

Володимир Вардзілашвілі, губернатор краю Шіда Картлі:

-  За 3 дня уже 18-20 самолетов. По каждому - по 4 снаряда бомб. Посчитайте, сколько это, для такого маленького населения, как в Гори.

Чи не єдині реальні здобутки Грузії після тижня бойових дій: психологічне єднання нації перед зовнішньою агресією, політичні симпатії на Заході та прихильність іноземних мас-медіа. Особливо після знайомства журналістів із осетинськими ополченцями у грузинських містах.

Олександра, кореспондент канадської телекомпанії:

- Стреляли три минуты назад. Пришли к водителю, сказали давай ключи, взяли машину и поехали. Нам сказали, что осетины.

Не перекривши єдиного наземного шляху до Росії - Рокського тунелю - здобути контроль над Осетією було неможливо навіть для вишколеної 30-тисячної грузинської армії. Застосування ж реактивних систем залпового вогню "Град" у переповненому мирними мешканцями місті й танкові атаки на вузьких вулицях чітко доводять: операція "Чисте поле" навряд чи стане взірцем силового повернення втрачених територій.

Грузія програла свою чергову війну на Кавказі. Власне, чи могло бути інакше у безпрецедентно відкритому протистоянні із потужною і повною сил Росією? Тепер Тбілісі доведеться змиритися с остаточною втратою бунтівних територій Південної Осетії та Абхазії, і в таких умовах шукати своє місце вже у новому світі.